учитель русского языка и литературы

Status Quo "In the army now"

"Дневник камикадзе", "Лиля forever", "Шоколад", "Солдат Джейн", "Четыре пера", "Остров", фильмы Кустурицы (особенно "Жизнь как чудо")

Люблю мемуары и филолософские трактаты. Очень люблю Достоевского и Лину Костенко. В восторге от "Листів до сина" Василя Стуса

Scio me nihil scire - Я знаю, что ничего не знаю.
(Вольно истолкованные слова Сократа в сочинениях Платона)
"...Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком. Бо людина буває тільки така. Інша проживе, проскніє, прожере не з одного єгипетського глечика - поки й гегне. А чи була вона людина? Чи було в неї життя? Чи залишила вона по собі добрий слід? Пригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворого голуб'ятка, ще жовтодзьобого (була хвора ніжка) - годував його зі своїх уст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало за ним, як за батьком. І що? Видужало, підросло, набралося сили. Не знаю, дякувало вже чи ні (не в тому річ!), а коли дякувало - то як. Але в моїй пам'яті - поки я житиму - буде той дідусь нужденний, якому голуби сідали на плечі, голову, долоні. І від того, що це було, що це бачив я і бачили інші люди - світ став кращий. Бо й мені й іншим захотілося й собі - жити так, аби голуби сідали на плечі" ( з "Листів до сина" Василя Стуса)