*** За вікном білий світ, За вікном білий сніг.Show more І сніжинки все падають,падають... Завіває завія чийсь слід ,білий слід, Ніби мрії мої ,що не справдились.
Чай в горнятку тримаю, Зігріваю долоні,боюсь обпектись. А ,проте,чи зігріє душу духмяний, На травах настояний чай ? А думки все сплітають зимові мережива, Все складаються у вірші слова. І знов силует твій перед моїми очима, Із дівочих мрій вирина. Геката звеліла постать твою На мене наслать, Афродіта любов у моє серце вселила, І не хоче мене відпускать.
Між нами знов кілометри Розчиняються у хвилях герців. І мені вже не вистачає Того погляду ,що зігріває, Того,хто б зі мною випив запросто трав‘яного чаю, Розглядав візерунки на вікнах І дивився на засніжене місто.
А я буду малим дівчатком, Незахищеним і слабким, Біля тебе такого сильного , З поглядом ніжним і м‘яким. Ось в такий морозяний вечір, Коли віхола за вікном розвередилась, Все про нас мені думалось, Що то сталось поміж нами, Що то є і що може статись? О сніжице біла, Замети, мов сліди перехожого, Мої сумніви і мій смуток. І тоді бути диву...