студентка філології, яка щось пише, кудись їздить, чогось прагне... словом, невизначений суб'єкт... майже як НЛО

Англійська література (Дж. Остін, сестри Бронте; Дж. Фаулз), іспанська поезія (особливо Лорка), вивчення іноземних мов (англійська, іспанська, польська); літературна творчість; рукоділля (в'язання крючком), кулінарія, мандри, бджільництво і вирощування квітів (покищо я "чайник", але хотіла б зайнятися)...і тисяча інших приємних речей:-)))

мелодії із фільму "Амелі"; "Піккардійська Терція", Чайковський, Шопен...

"Амелі", "Гордість та упередження", "Вам лист", "Джессіка", "Little Ashes"; "Тіні забутих предків"... та багато-багато інших.

"Гордість та упередження", "Емма", "Менсфілдпарк" Дж. Остін, "Жінка французького лейтинанта" Фаулза, з українських класиків - драматичні поеми Лесі Українки, серед авторів сучасних цікавить Дзвінка Матіяш, дещо подобається з Оксани Забужко; Страшенно подобається лірика Маріанни Кіяновської, Мар'яни Савки (як їхній великий натхненник і попередник цікавий Римарук), світлі й особливі збірки Богдани Матіяш; захоплює нестандартністю й глибиною Олег Лишега... А ще із сучасної прози читала би Наталку Сняданко ("Чебрець з молоком") і Володимира Лиса. Лис - дуже добрий у своєму письмі. Інколи (не дуже часто, але все ж) читала би собі щось із Кідручка... тобто Кідрука, хоча б тому, що цей юнак зумів здійснити свою шалену мрію, не побоявся йти за покликом серця і був готовий каторжно працювати. Заздрю людям із таким характером:) Отак! І взагалі хай живе сучасна українська література, попри те, що часто говорять: ніякої літератури тепер немає...

Шлях подолає - хто йде (девіз рукопашників)