Мистецтво, творчість, наука, філософія, євгеніка, психологія, історія, національна свідомість, література, поезія, музика; зустрічати світанок на даху, божевільні чаювання на кухні, атмосферность, старе місто, лазити чорт- зна де, подорожі. Нонконформізм, героїка. А ще люди...ні не так. ЛЮДИ! Тоненькі мережі зв'язочків між людьми на карті величезного світу ))

Ambient, Dark Ambient, Folk, Neo Folk, Dark Folk, Martial Industrial, Ethnic, Medieval, Classic, Neoclassic, Deathrock, Post/Punk, Post/Rock, Gothic/Rock, Avangard, Darkwawe, Depressive/Suicidal Black, Gothic/Funeral Doom

Автори: Умберто Еко, Клайв Баркер, Ден Симмонс, В. Набоков, Джефф Вандермеєр, Сюзан Кларк, Ло Гуань-Чжун, Жак Ле Гофф, Йохан Хейзинг, Курт Воннегут, Станіслав Лем, Джозеф Хіз & Ендрю Поттер, Мішель Фуко, Леопольд фон Захер-Мазох, Франц Кафка, Фридрих Ніцше, Юлиус Эвола, Артюр Рембо, Шарль Бодлер, Жан-Поль Сартр, Януш Вишневський, Лао Цзи, Дао Де Цзін, Уильям Гібсон, Брюс Стерлінг, Джефф Нун, Хакім Бей

Зустрічі - не квіти. Вони не в'януть, не гинуть, безслідно ідучи в тління. Зустрічі вчать. І навіть тоді, коли розлука здається нестерпною, коли смерть забирає одного, сина, батька чи дочку - навіть тоді серце росте, і шириться його творчість. Якщо ж знаєш, що друг йде десь поруч, і ти його не можеш відчути тільки тому, що дух короткий, - треба ширше розкрити думку і серце, і зрозуміти людей не тільки як особисто близьких, а як супутників до істини. І тоді всі зустрічі будуть благословенними. Дух людини-міщанина, якому здається, що він шукає Істину, - вічно схильний до зневіри. Він, точно собачий хвостик, як його ні розпрямляють, все норовить скрутитись. Дух же людини, яка воістину шукає героїки почуттів і думок, схожий на сталеві рельси, які ніщо не може зігнути.
І усе завдання в тому тільки й полягає, щоб важке робити звичним, звичне - легким і легке - прекрасним кожного дня.
---
Отже, кожен повинен жити в злагоді з власною природою, і індивідуально, і колективно... кожен повинен бути тим, що він є; кожен повинен відкрити власну індивідуальність, центр особистості, який рівновіддалений і від свідомого і від несвідомого; ми повинні прагнути до цієї ідеальної точки, до якої нас, здається, підштовхує природа. Тільки в цій точці можливо задоволення наших потреб.
---
Ми надзвичайні істоти, але по суті ведемо себе як мавпи, які прагнуть лише до самозвеличення, до того, щоб їх визнали, оцінили та полюбили. Це те, що ми називаємо почуттям власної важливості і значимості. І це один з найбільших, якщо не найбільший, ворог свободи.
---