На этой странице анализируются те данные, которые Михайло сделал общедоступными. Сейчас найдена такая информация о Михайло Оресте. Возможно, когда-нибудь он расскажет про себя немного больше.
8 лет 17 дней назад
Український поет, перекладач, педагог
Східна філософія, індійська, філософія, буддизм
“Луни літ” (Львів, 1944), “Душа і доля” (Авгсбург, 1946), “Держава слова”, “Гість і господа” (Філадельфія, 1952), “Пізні вруна” (Мюнхен, 1965). Перекладав «Вибрані поезії» С. Георге (1952), «Вибрані поезії» Р. М. Рільке, Г. Гофмансталя, «Антологія німецької поезії» (1954), «Антологія французької поезії» (1954), «Поезії» Леконт де Ліля (1956), «Сім німецьких новел» (1962). Редактор збірника спогадів про М. Зерова, П. Филиповича, М. Драй-Хмару «Безсмертні» (1963).
«Світогляд Ореста взагалі суто духовний, сказати б, аформальний. Його вірші могли б бути аморфні, але так само добре вкладаються і в форму, що існує як даність, — і, може, ще виграють від цього, бо суть дотримання формальних приписів в них — у легких зсувах від звичайного — то синтаксичних, то семантичних»
(МУР, збірник 1, с. 70).
«Саме стиль становить найціннішу прикмету віршів М. Ореста, найяскравішу і, як це не дивно, найнебезпечнішу; допроваджений до значної витончености, при дещо підкресленій каліграфічности поетичного «почерку» поета, залишає він лише крок до... стилізації» (Краківські Вісті, 1944, ч. 117 (1150).
Михайло Орест є творцем унікальної філософсько-естетичної творчої палітри, збагаченої неординарним підходом до осмислення найвагоміших буттєвих явищ: життя і смерті, долі і недолі, емігранта і Батьківщини, кінця земного світу і початку зародження зла, краси природи і погодної бурі, ідеального та утопічного тощо (Кир'янчук Ігор, 2012).
Так вышло, что Михайло не часто балует окружающий мир собственными фотографиями. Нам остаётся только надеяться на то, что он пересмотрит свою политику касательно этого вопроса и скоро здесь появится больше интересных снимков.
Одна из последних фотографий, загруженная Михайло Орестом
А вот ещё снимки: