« Гортенза, або нарис з життя однієї дівчини », «Доля чи воля», «Вона вийшла заміж», «Царівна», «В неділю рано зілля копала... «, «Через кладку», «Юда», «Сниться», «Назустріч долі», «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Вовчиха», «Одігрівай, сонце»

«- То не давайтеся понижати! Це залежить прецінь цілком від вас. Доведіть їх працею до того, щоб вони вас яко своїх ворогів поважали, бо інакше: «Wer sich zum Wurme krümmt, darf nicht klagen, daß er zertreten wird» («Хто звивається черв'яком, той не має права скаржитись на те, що його топчуть»), - як каже десь Кант цілком справедливо» («Царівна»).

«- Як Україна?
- Вона є. І як ми самі її не запропастимо, то сповняться слова старого Гердера, що пророчив нам долю нової Греції, завдяки гарному підсонню, веселій вдачі, музиці та родючій землі» («Апостол черні»).

«Ми вступили вже на арену європейського життя , і від нас самих залежить се, чи виберемо собі місце на ній тривале і на будуче. Я думаю і маю глибоке переконання, що наколи кожна одиниця буде щиро над собою працювати і різьбити себе, то ми, яко маса ніколи не згинемо, не зійдемо з тої арени» (З листа до Христини Алчевської ).
"Мати таку свободу, щоби бути собi цiллю!
Передусiм бути собi цiллю, для власного духа працювати, як бджола; збагачувати його, збiльшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зорiючим у тисячних красках! Передусiм бути собi цiллю й обробляти самого себе, з дня на день, з року до року. Рiзьбити себе, вирiвнювати, щоби все було складне, тонке, миле. Щоб не осталося дисгармонiї анi для ока, анi для серця, для жодного зi змислiв. Щоби жадоба за красою утихомирилася. Бути передусiм собi цiллю, а опiсля стати або для одного чимсь величним на всi часи, або вiддатися працi для всiх. Боротись за щось найвище, сягаюче далеко поза буденне щастя...
Такий мiй iдеал.
Свобiдний чоловiк iз розумом - це мiй iдеал."

©Ольга Кобилянська