Найбільша наша помилка в тому, що ми думаємо, що у нас ще вдосталь часу. Вдосталь часу на все: на життя, на друзів, на сім'ю, на навчання, на кохання, на кар'єру. А час, він так швидко зникає. Але ми витрачаємо цей час даремно. Ображаємося через дрібниці, сердимося, лінуємося.

Ми не розуміємо, що ніщо не вічне, що час промине, і ми ніколи не зможемо щось повернути, щось зробити, щось встигнути. Потрібно встигнути все зробити: прожити життя як хочемо, створити найпрекрасніші спогади з нашими друзями, попросити вибачення, освідчитися в коханні, забути образи, почати з чистого аркуша своє життя, рухатися вперед, побудувати кар'єру, створити сім'ю, сказати деяким людям, як вони для нас цінні і пообіцяти їм, що ми їх будемо любити і пам'ятати незважаючи ні на що. Зробити все те, чого боїмося, прибрати з серця лінь, пиху, заздрість...

Так, може часу залишилося і мало, але ми можемо все ще встигнути щось зробити, встигнути зробити хвилини, які залишились спогадами на все життя! Адже подумайте, жахливо все ж таки, колись подивитися назад і розуміти, що ти все ж щось десь пропустив і не зробив, щось не сказав, а ще гірше, що ти шкодуєш про це...

І пам'ятайте одне, ми не владні над часом, але він владний над нами.