Діяльність можна визначити як специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. У діяльності людина створює предмети матеріальної і духовної культури, застосовує свої здібності, зберігає й удосконалює природу, будує суспільство, створює те, що без її активності не існувало б в природі. Внаслідок продуктивного, творчого характеру своєї діяльності людина створила знакові системи, знаряддя впливу на себе і природу. Основними психологічними властивостями діяльності є активність, осознаність, цілеспрямованість, предметність і системність її будівлі. Діяльність людини має наступні основні характеристики: мотив, мета, предмет, структуру і засоби. Мотивом діяльності називається те, що спонукує її, заради чого вона здійснюється. Метою діяльності виступає її продукт. Предметом діяльності називається те, з чим вона безпосередньо має справу. До структурних компонентів діяльності можна віднести такі психологічні утворення як цілі, мотивацію, інформаційні відносини, вплив носить інформаційний характер – інформація функціонує між частинами системи – елементами, тим самим здійснюється зв'язок як всередині системи, так і поза нею; міра функціонуючої інформації і її якість визначають рівні організації системи; інформаційне звертання в системі і між системному плані визначає існування систем керування. Як засоби здійснення діяльності для людини виступають ті інструменти, якими вона користується, виконуючи ті або інші дії чи операції. 2. Співвідношення понять „діяльність” і „особистість”. Діяльність – це специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. Особистість – це сукупність різних рис та вад характеру, що роблять людину унікальною, несхожою на всіх інших. Вона містить у собі не тільки духовні властивості, але й фізичні, розумові, емоційні і соціальні, а також відбиває властивості, уроджені або обумовлені навколишнім середовищем: - Фізичний розвиток безпосередньо впливає на самооцінку і погляди особистості. Фізичні здібності і вродлива зовнішність є запорукою успіху особистості в складному світі. - Розумовий розвиток відіграє головну роль у розвитку інтересів, поглядів і інтелектуальних здібностей особистості. - Емоційний розвиток є також невід’ємною частиною, що на довгий час залишає відбиток на особистості людини. Розвиваючись людина піддається також зовнішньому емоційному впливу: гнів, біль, смуток, радість, сум, сміх, шепіт тощо – все це створює навколишню атмосферу і визначає поведінку особистості. - Велике значення має й соціальний розвиток, і перш за все розвиток здатності до спілкування, що є надзвичайно важливим для дорослої людини. - І, нарешті, слід пам’ятати про те, що у людини є певні духовні потреби про які, на жаль, дуже часто забувають. Таким чином, можна зробити висновок, що поняття „діяльність” і „особистість” нерозривно пов’язані між собою. Особистість формує свою діяльність, саме її характеристики впливають на цілі, мотиви, структуру і засоби діяльності. 3. Структура діяльності (за О.М.Леонтьєвим) Історичний підхід до структури діяльності людини розроблений А.Н.Леонтьевим [1965]. Констатуючою характеристикою діяльності є предметність. Спочатку діяльність детермінується предметом, потім вона опосередковується і регулюється його образом як своїм суб'єктивним продуктом. Взаємними одиницями діяльності вважається потреба <=> мотив <=> ціль <=> умови і, діяльність, що співвідноситься з ними <=> дії <=> операції. Під дією, за А.Н.Леонтьевим, мається на увазі процес, предмет і мотив якого не збігаються між собою. Мотив і предмет повинні бути відображені в психіці суб'єкта: інакше дія по▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬