На этой странице анализируются те данные, которые Жидачів сделал общедоступными.
Сейчас найдена такая информация о Жидачіве Місто-Мріе.
Возможно, когда-нибудь он расскажет про себя немного больше.
О себе:Перша письмова згадка про місто датується 1164 роком, де воно згадується як Удеч (або Зудечів). Надалі в документах зафіксовано ще біля 25 назв міста. Близько XIV століття в Жидачеві поселились євреї. Тому дехто зв'язує сучасну назва міста з рум. żudeczu, що означає євреї — Румунія володіла містом до 1340 року. Однак зрозуміло, що етимологія Удеч-Зудеч-Зудечів-Жидачів ніяк не пов'язана з євреями.
В кінці XIV століття воно на тривалий час підпало під владу Польщі. В 1393 році місто отримало магдебурзьке право, що сприяло його економічному розвитку. Було одним із найбільших міст Галичини, центром торгівлі сіллю. Крім того, мешканці займались землеробством і ремісництвом. Ці заняття відображені на гербі міста 1653 року —- біла соляна куля, леміш від плуга, серцеподібний щит.
Католицька парафія в Жидачеві була утворена в 1301 році. В той час храм був дерев'яний, а оточував його цвинтар. Відомо, що в 1387 році король Владислав Ягелло дарував жидачівському костелу село Рогізно. В 1415 році брат короля, Свидригайло, який володів цим краєм з 1403 року, оздобив місцевий храм.
В 1602 р. споруджується мурований храм. Його головний вівтар, присвячений успінню діви Марії, було збудовано 12 жовтня 1612 року. З того часу зберігся вишуканий різьблений вхідний портал святині, заснований жидачівським старостою Золчинським.
Жидачів увійшов в історію в 1676 році, коли Ян ІІІ Собєський, готуючись до війни з турецькими загонами Ібрагіма Шайтана, став біля міста табором. Бої тривали майже місяць, вирішальною стала битва від 17 жовтня 1676 року Король підписав з турками мирну угоду, відібрав 12 000 полонених, яких гнали в ясир та відслужив урочистий молебень з приводу перемоги в костелі Жидачева.
Перед Другою світовою війною в місті нараховувалось близько 4200 мешканців, з них — понад 1900 українців, 1290 поляків, 950 євреїв. У роки Другої світової війни в місті була знищена і репресована четверта частина його мешканців. Все єврейське населення міста було знищено. У 1945 році з Жидачева було виселено всіх поляків. Період з вересня 1939 року по липень 1941 і 1944—1991 період радянської влади.
У післявоєнні роки розвиток міста пов'язаний із будівництвом і діяльністю целюлозно-паперового комбінату, який запущено в дію 1951 року.