"Если б только", "Игра в прятки", "Клик", "Плати вперед", "Ванильное небо", "Пункт назначения"

Екзюпері "Маленький принц"

Хочеш все і одразу, а отримуєш нічого і поступово.

Якщо не можеш жити з тим, кого любиш, люби того, з ким живеш...

Парадокс нашого часу полягає в тому, що наші автостради стають ширшими, а мислення вужчає;
Наші будівлі витягуються вгору, швидше, ніж будь-коли, а терпіння скорочується;
Ми витрачаємо більше, а маємо менше;
Ми купуємо більше речей, але менше ними користуємося;
Наші квартири стають великими, а сім'ї меншими;
У нас більше вчених звань, але менше міркувань;
Більше експертів, але і більше проблем;
Більше медикаментів, але менше здоров'я;
Ми примножили свою власність, але зменшили свої цінності;
Ми говоримо надто багато, любимо дуже рідко, ненавидимо дуже часто;
Ми навчилися, як заробляти на життя, але не навчилися, як жити;
Ми додали роки до життя, але не життя до років;
Ми злітали на Місяць і назад, але нам важко переступити поріг і познайомитися з новим сусідом;
Ми освоїли зовнішній світ, але не внутрішній;
Ми очищаємо повітря, але забруднюємо душу;
Ми розклали атом, але не наші упередження;
У нас виросли доходи, але впала моральність;
Ми женемося за кількістю, але втрачаємо якість;
Наш час – це час світового затишшя, але домашніх скандалів;
Великої кількості розваг, але менших радощів;
Великої різноманітності їжі, але менш повноцінного живлення;
Ми живемо в дні, коли працюють двоє батьків, намагаючись забезпечити сім'ю, але у нас більше розлучень;
Наші будинки виглядають барвистими зовні, але в них живуть розбиті сім'ї...